Перкаль - склад, види, особливості тканини

Перкаль – це легка бавовняна тканина полотняного переплетення, яку тчуть із довгих некручених ниток. З перкаля шиють преміальну постільну білизну, а в минулому з цієї ж матерії робили вітрила, обшивку літаків і парашути. Матеріал цінують за матову гладку поверхню, високу міцність і здатність витримувати сотні прань без втрати вигляду. Комплекти з перкаля щільно тримають пух і пір'я наповнювача, добре вбирають вологу й не електризуються, тому підходять і алергікам, і тим, хто спить без нижнього простирадла. Докладніше про склад тканини розповідає стаття «Перкаль: з чого складається», а готові комплекти зібрані в розділі постільної білизни.

Що таке перкаль

Назва тканини походить із французької мови, де слово percale сходить до персидського pargāla – «ганчірки», «лохмоття». Перше задокументоване застосування матерії, що потрапляє під визначення «перкаль», датують 1774 роком: державний секретар з флоту Франції Анн-Робер-Жак Тюрґо розпорядився використовувати бавовняну тканину, просочену лляною олією, для пошиття вітрил. Через велику потребу в олії впровадження затяглося, і лише 1806 року флот отримав бавовняні вітрила, просочені органічними смолами, а британський Royal Navy перейшов на них 1814 року. Просочення не обтяжувало полотно, але робило його водонепроникним і повітронепроникним – із такої тканини виходили легкі та надзвичайно міцні вітрила.

У першій половині XX століття перкаль знайшов застосування в авіації: листи матерії, вкриті лаком і авіаційною емаллю, обшивали крила, фюзеляжі, елерони й рулі літаків і планерів. За це тканині навіть дали прізвисько «дитяча пелюшка авіації». Технологія протрималася у військовій авіації приблизно до початку Другої світової війни, а в спортивній – аж до 1960-70-х років. До масового поширення синтетики з перкаля шили полегшені туристичні намети, зокрема знамениту «сріблянку», яку десятиліттями використовували радянські мандрівники. Сьогодні тканину застосовують для пошиття парашутів і вітрил, суконь і блузок, а також постільної білизни: з щільного полотняного переплетення не висипається пір'я й пух. Окремо варто вивчити, як влаштоване переплетення ниток у перкалі – саме воно визначає властивості матерії.

Характеристики

Перкаль тчуть полотняним, або хрест-навхрест, переплетенням: кожна нитка основи по черзі перекриває й іде під нитку утка. Особливість матеріалу в тому, що для цього використовують некручені довговолокнисті нитки – їх не скручують перед ткацтвом, а готують інакше. Вичесані та вигладжені волокна довжиною до 70 мм щільно притискаються одне до одного й обробляються клейкою сумішшю – шліхтуванням. Завдяки шліхті нитка виходить гладкою й однорідною, полотно – рівним, а поверхня – матовою, без характерного для сатину дзеркального блиску. У класичних сортах просочення складається з безпечних компонентів: гліцерину та кукурудзяного або картопляного крохмалю.

За кількістю ниток перкаль помітно щільніший за базові бавовняні тканини: від 90 до 160 ниток на дюйм, що відповідає 3500-6500 ниткам на погонний метр. Маса полотна для постільної білизни становить 140-160 грамів на квадратний метр: із легших сортів шиють простирадла, з важких – наматрацники та чохли для матраців. Окремої згадки заслуговують тонкі різновиди з дрібної паперової пряжі – їх називають «паперовим батистом»: полотно майже прозоре, але при цьому міцне й таке, що не рветься при розтягуванні.

Ключові параметри тканини:

• переплетення – строго полотняне, нитка йде через одну;
• склад – 100% довговолокниста бавовна, іноді з додаванням льону;
• нитки – некручені, зміцнені шліхтою;
• щільність – 90-160 ниток на дюйм, 140-160 г/кв. м;
• поверхня – матова, рівна, без вузликів і блиску;
• тонкі сорти – так званий «паперовий батист».

Переваги

Перкаль належить до тканин преміального сегменту, і його експлуатаційні властивості це підтверджують. Основні переваги матеріалу:

• міцніший за сатин за однакової кількості прань – щільне полотняне переплетення тримає форму довше, ніж атласне;
• не боїться гарячої води: домашні прання при 60°C і професійні – до 90°C у пральнях не руйнують нитку;
• витримує 200 і більше циклів прання, а якісна білизна зберігає вигляд і вдвічі довше;
• не скочується: гладка некручена нитка не утворює затяжок і катишків навіть після багаторічної експлуатації;
• не електризується, тобто не прилипає до тіла й не збирає пил;
• гіпоалергенний – не накопичує алергени, підходить чутливій шкірі та дітям;
• добре вбирає вологу й пропускає повітря, тому в такій білизні не жарко влітку й не холодно взимку;
• зберігає матово-чистий вигляд: принти залишаються чіткими, тканина не вицвітає й не жовтіє.

Висока щільність дає практичний бонус: крізь полотно не висипається наповнювач подушок і ковдр – чи то пір'я, пух, чи волокна холлофайберу. Завдяки цьому щільні наволочки з перкаля служать довше, ніж тонкі аналоги з бязі.

Недоліки

У матеріалу є й обмеження, про які варто знати до покупки:

• дорожчий за бязь – перкаль належить до середнього й верхнього цінового сегментів, тому комплект відчутно дорожчий за бюджетні тканини;
• перші 10-15 прань тканина залишається жорсткуватою: некручені нитки з шліхтою пом'якшуються поступово, і лише потім полотно стає ніжним;
• вимагає прасування – бавовна мнеться, а після прання на поверхні з'являються заломи;
• забарвлень менше, ніж у сатину чи попліну: тканину частіше фарбують у спокійні тони й набивними візерунками, а не реактивним друком із яскравими градієнтами;
• окремі тонкі сорти чутливі до агресивної хімії: концентровані відбілювачі та хлоровмісні засоби в побутових умовах можуть пошкодити шліхту.

До перелічених недоліків також належать повільне сушіння після прання: щільне полотно довше утримує воду. З іншого боку, білизна з перкаля перевірена десятиліттями: те, що витримували вітрила й обшивка літаків, легко переносить домашнє прання за розумного поводження.

Перкаль та інші тканини

Щоб зрозуміти, підійде чи перкаль саме вам, найпростіше порівняти його з тканинами, що лежать поруч на полиці магазину:

• Перкаль і сатин. Сатинове переплетення дає гладку поверхню з дзеркальним блиском і шовковистим ковзанням, перкаль залишається матовим і «паперовим» на дотик. За міцністю за однакових прань перкаль виграє в сатину, але коштує дорожче – за рахунок довших волокон і багатоступеневої підготовки нитки. Вибирати варто виходячи з уподобань – блиск чи сухувата матовість;
• Перкаль і поплін. Поплін – теж полотняне переплетення, але уток у ньому товщий за основу, через що на поверхні проступає дрібний поздовжній рубчик. Поплін м'якший і дешевший, перкаль – щільніший, рівніший і без рельєфу. Якщо важливий ідеально гладкий малюнок на тканині, беріть перкаль;
• Перкаль і бязь. Бязь тчуть із товстої крученої нитки середньої щільності, тому полотно може просвічувати й перший час буває грубуватим. Бязь – бюджетний робочий варіант для дачі та гостьової кімнати, перкаль – матеріал для щоденного сну: він міцніший, менше мнеться у волокні й довше тримає колір;
• Перкаль і ранфорс. Головна відмінність – у нитці: у ранфорса вона кручена, у перкаля – некручена й зміцнена шліхтою. Ранфорс щільний, теплий і цілорічний, перкаль – легший і прохолодніший, з «хрусткою» початковою фактурою. Обидві тканини натуральні й довговічні, ціна перкаля зазвичай вища;
• Перкаль і креп. У крепі використовують сильно перекручені нитки, поверхня виходить пружною й злегка рельєфною. Кеп краще приховує заломи й майже не мнеться візуально, перкаль – гладкий і строгий, але вимагає прасування. За стійкістю до стирання тканини порівнянні.

Як вибрати

• Упаковка та етикетка. На упаковці мають бути зазначені виробник, склад, розмір комплекту, щільність тканини та рекомендації з догляду. Відсутність будь-якої з цих позицій – привід засумніватися в оригінальності;
• Переплетення на просвіт. Піднесіть тканину до вікна або лампи: якісне полотно не повинно просвічувати дірками й перепадами щільності. Рівна сітка ниток без «віконець» – ознака справжнього перкаля;
• Щільність. Орієнтир для білизни – від 130-140 г/кв. м і вище. Показник зазначають на упаковці або в описі товару, чим він більший, тим щільніше й довговічніше полотно;
• Склад. Шукайте «100% бавовна»: домішка поліестеру знижує ціну, але скасовує головні властивості тканини – здатність дихати й гіпоалергенність;
• Запах. Натуральний текстиль не пахне хімією. Різкий запах видає залишки реактивних барників, які можуть спричиняти подразнення шкіри;
• Шви. Огляньте підковдру й наволочки: строчки мають бути рівними, з частим кроком, без ниток, що стирчать, і пропусків, а кромка – акуратно підвернутою.

Загальні правила вибору тканин і розмірів – у статті «Домашній текстиль: як вибрати постільну білизну».

Як доглядати

Незважаючи на авіаційне минуле, перкаль досить простий у догляді, якщо дотримуватися кількох правил:

• прання в режимі «бавовна» при 40-60°C: для побутової машини цього достатньо, у професійних пральнях допускається температура до 60-90°C;
• використовувати м'які порошки або рідкі засоби, полоскання з кондиціонером усуває жорсткість перших прань;
• прасувати праскою з нагріванням до 150°C, краще з лицьового боку або крізь тонку тканину, допустиме відпарювання;
• не зловживати відбілювачами при побутовому пранні: хлор руйнує шліхту й робить волокна крихкими, для білої білизни краще обирати кисневі засоби;
• сушити в тіні, в розправленому вигляді – пряме сонце вицвічує фарбу, а вода в складеному полотні провокує запах;
• зберігати в сухій провітрюваній шафі, склавши комплект у стопку, а не в герметичний пакет.

Часті питання про перкаль

Чим перкаль відрізняється від сатину?

Це дві різні конструкції тканини. Сатин тчуть атласним переплетенням, завдяки чому поверхня виходить гладкою й блискучою, з характерним ковзанням. Перкаль – полотняне переплетення з некручених ниток, матовий, «паперовий» на дотик. За однакової щільності перкаль міцніший і менше піддається стиранню, сатин виграє в м'якому блиску й коштує через це дорожче. Обидві тканини – 100% бавовна, тому відмінність не в складі, а в способі переплетення ниток.

Чи мнеться перкаль?

Так, бавовняне полотно мнеться – це властивість матеріалу, а не брак. Після прання на поверхні з'являються заломи, і комплект вимагає прасування при 150°C. Пом'якшити ситуацію допомагає віджим на низьких обертах, сушіння в розправленому вигляді й кондиціонер при полосканні. З часом, після 10-15 прань, волокна пом'якшуються, і тканина тримає форму трохи краще.

Чи можна прати перкаль при 90°C?

У побутовій машині краще зупинитися на 40-60°C: цього достатньо для гігієни, а нитка не відчуває зайвого навантаження. Прання при 90°C допустиме для професійних доглядових засобів і чистих білих комплектів – так роблять у пральнях, де відбілювання й температуру підбирають під конкретну тканину. Якщо сумніваєтеся, дотримуйтеся рекомендацій на етикетці: виробник завжди вказує безпечну межу для свого сорту.

Що таке мако-перкаль і довговолокно?

Мако-перкаль тчуть із мако-бавовни – довговолокнистого сорту, який росте в долині річки Міссісіпі та в Середній Азії. Довжина волокон сягає 70 мм і більше, завдяки чому нитка виходить тонкою, гладкою й дуже міцною, без кінчиків, що стирчать. Таке довговолокно майже не скручують, а зміцнюють шліхтою, і полотно виходить рівним, стійким до катишків і особливо приємним до тіла. Чим довше волокно, тим менше кінчиків на поверхні тканини, тим вона гладша й тим довше зберігає вигляд.