Шовк – один із найдавніших і найблагородніших матеріалів у світі: тонка білкова нитка, яку утворює личинка шовкопряда. З неї шиють не лише сукні та хустки, а й постільну білизну, що дарує рідкісне поєднання краси, м'якості та користі для шкіри. Комплект із натурального шовку виглядає як предмет розкоші – з характерним перламутровим блиском і легкою грою світла на складках, – але при цьому працює як повноцінний спальний текстиль: прохолодний улітку, теплий узимку, гіпоалергенний і дбайливий до волосся та шкіри. У статті розбираємо, як виробляють шовкову нитку й тканину, які бувають види шовку, у чому він хороший, а в чому поступається, як вибрати комплект із натурального шовку та як правильно за ним доглядати.

Натуральний шовк – це білок нитки шовкопряда. На відміну від бавовни, льону та вовни, які отримують із рослинних або вовняних волокон, шовкова нитка народжується в живій природі: гусениця шовкопряда (Bombyx mori) харчується виключно листям тута, або шовковиці, і за 25-30 днів перетворює з'їдену целюлозу на білковий секрет. З нього й будується кокон – суцільна біологічна нитка, готова до розмотування. Такий шовк називають тутовим, або mulberry silk, – це найвищий і найпоширеніший ґатунок, з якого шиють білизну преміум-класу.
Історія матеріалу сягає V тисячоліття до нашої ери: перші шовкові тканини з'явилися в Китаї, де за кілька тисячоліть виросла ціла індустрія – довгий час вивіз шовкових секретів за межі імперії був заборонений під страхом суворого покарання. Поступово ремесло поширилося Великим шовковим шляхом, а потім і по всьому світі. Сьогодні найбільшим виробником сировини залишається Китай – більше про специфіку китайського текстилю читайте в розділі Постільна білизна з Китаю. Окремий огляд присвячено готовим виробам – стаття «Постільна білизна з шовку».
Технологія виробництва влаштована просто і вишукано. З одного кокона розмотують нитку завдовжки близько кілометра; на 1 кілограм шовкової пряжі йде близько 5 тисяч коконів. Нитку переплітають між собою, просушують, намотують на котушки та відправляють на ткацький верстат. Дивовижний перламутровий блиск тканини пояснюється фізикою: трикутний переріз волокна діє як призма й розщеплює світло, тому полотно переливається, а не просто блищить.
Щільність шовку вимірюють не в нитках, а в моммі. Один моммі приблизно дорівнює 4,34 грама на квадратний метр тканини. Для постільної білизни оптимальним вважається діапазон 19-22 моммі: показник 22 моммі дає баланс міцності та м'якості, такий комплект служить довше й виглядає представницькіше. Тканини від 25 моммі і вище виходять важчими, щільнішими й дорожчими – їх відносять до люксового сегменту. За якістю сировини волокно ділять на ґатунки, де 6A є найвищим: нитки тут найдовші, рівні та гладкі, а готова тканина менше линяє й майже не утворює катишків.

З однакових за складом шовкових ниток тчуть дуже різні за фактурою матеріали – відмінність задає спосіб переплетіння та товщина пряжі. У домашньому текстилі шовкові нитки переплітають переважно сатиновим, атласним і жаккардовим способом, а з готової тканини шиють не лише білизну, а й батик, органзу, оксамит, муар і муслін. Для спальних комплектів найбільш затребувані чотири різновиди:
Окрему групу становлять дикі ґатунки – тусса з коконів дубового шовкопряда: волокно в неї грубіше й вузлуватіше, а забарвлення виходить неоднорідним. Для білизни такий варіант майже не використовують, надаючи перевагу гладкому тутовому шовку. Окремої уваги заслуговує маркування: під написом «шовк» на дешевих виробах нерідко ховається віскоза або поліестер зі схожим типом переплетіння, тому купувати білизну варто лише там, де склад вказано чесно й повністю.

До переваг натурального шовку відносять:
До недоліків відносяться:
Шовкову білизну краще обирати усвідомлено: допоможе оглядова стаття «З якого матеріалу вибрати постільну білизну», а весь асортимент зібрано в каталозі Постільна білизна.
Практичний чек-лист для покупки:
Шовку потрібен делікатний режим: найкраще підходить ручне прання або окрема програма машини з написом «silk», пір'їнкою чи символом делікатного прання.
Після прання білизну не викручують: зайву воду акуратно притискають, а потім сушать подалі від батарей та кондиціонерів – гаряче повітря пересушує нитку й робить її ламкою. Шовкові комплекти зберігають у сухій шафі, склавши їх у м'які складки або розклавши на полиці; окрема коробка чи бавовняний чохол захищають тканину від пилу, світла та випадкових зачепок. За такого поводження комплект довго зберігає колір, блиск і ту саму гладкість, ради якої його купують.

Натуральний шовк – це білок нитки шовкопряда, тому він м'який, гіпоалергенний, вбирає вологу й не електризується. Штучні аналоги (віскоза, поліестер) дешевші й простіші в догляді, але гірше пропускають повітря, можуть скочуватися й дають характерний статичний ефект. Перевірити склад можна на дотик і простим тестом із підпаленням.
Так, якщо в машині є режим «шовк», «silk» або делікатне прання. Температура води – 30°C, найповільніші оберти, мішок для білизни та спеціальний засіб без хлору. Звичайні режими з віджиманням на високих обертах для шовку не підходять: нитка заламується, а на тканині залишаються пом'яті складки.
Так. Амінокислоти шовку близькі за складом до кератину волосся, а гладка поверхня зменшує тертя – тому у сні менше плутається волосся й не заламується шкіра. Шовк гіпоалергенний, вбирає вологу й не подразнює чутливу шкіру, що робить його хорошим вибором для дітей та людей з алергією.
За правильного догляду якісний комплект служить кілька років: прання при 30°C, віджимання руками, сушіння в тіні та дбайливе прасування зберігають і колір, і блиск. Головні вороги шовку – перегрів, хлор, агресивна центрифуга і пряме сонце: вони руйнують білкову нитку й скорочують термін служби в рази.
Комментарии